інтерстиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтерстиціальний — а, е. Проміжний. •• Інтерстиціа/льні кліти/ни групи клітин у ссавців, що містяться в сполучній тканині статевих органів і забезпечують вбирання з крові твердих частинок та виділення статевих гормонів … Український тлумачний словник
інтерстиційний — а, е. Проміжний. •• Інтерстиці/йна пневмоні/я запальний процес у легенях, який характеризується переважною локалізацією в міжальвеолярній, міжлобулярній і периваскулярній сполучній тканині … Український тлумачний словник
інтерстиціоцит — а, ч. Назва клітин інтерстиційної тканини деяких органів … Український тлумачний словник
інтерстиція — ї, ж. Проміжок між ідіоморфними складовими частинами магматичної породи … Український тлумачний словник
лютеїнізуючий — а, е: •• Лютеїнізу/ючий гормо/н гонадотропний гормон гіпофіза, який стимулює розвиток інтерстиційної тканини у статевих залозах, біосинтез статевих гормонів у особин обох статей і овуляцію у самок … Український тлумачний словник
міокардит — у, ч., мед. Запалення серцевого м яза (міокарда). •• Вогнище/вий міокарди/т міокардит, при якому уражені обмежені ділянки міокарда. Дифу/зний міокарди/т міокардит, при якому уражається весь міокард. Інтерстиці/йний міокарди/т міокардит, при якому … Український тлумачний словник
набряк — у, ч. 1) Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) у тканинах. •• Злоя/кісний на/бряк форма анаеробної інфекції, яка характеризується розвитком набряку тканини без помітного газоутворення. На/бряк леге/нь патологічний стан, зумовлений… … Український тлумачний словник